Як HR-менеджеру зустрічати Четверту промислову революцію?

Аналітики даних, спеціалісти в областях комп’ютерних, математичних наук і практик, архітектори та інженери, менеджери з продажу та продакт-дизайнери, юристи та експерти нормативно-правового регулювання, ну і, звісно ж, ми з вами - спеціалісти по роботі з клієнтами та HR спецiалисти. Адже куди вони без нас :) правда ж?

Так виглядатиме список найбільш перспективних та затребуваних професій 2020 року, як передбачає Всесвітній економічний форум, що пройшов цього січня в Давосі. Допоки стрічки політичних новин пістрять статтями про те хто кому руки потискав, і хто з ким на каву ходив у відомому швейцарському містечку, серйозні люди аналізували грядущі тенденції у цивілізованому розвитку людства. Ними є, перш за все, революційні зміни в індустрії та бізнесі. Саме про це йде мова у новій книзі засновника та голови Всесвітнього економічного форуму, швейцарського економіста Клауса Шваба - про Четверту індустріальну промислову революцію, більш відому під назвою “Індустрія 4.0”.

Інша, принципово важлива доповідь форуму тісно пов’язана із аналітикою Клауса Шваба про “Індустрію 4.0”, - це результати дослідження “Future of Jobs”. Дане дослідження грунтується на експертних оцінках, отриманих шляхом опитування HR-спеціалістів та керівників компаній, відповідальних за стратегію розвитку. В розрізі даного дослідження розглядається 15 економік, як розвинутих, так і тих, що розвиваються, на які припадає приблизно 65% робочої сили світу.

“Індустрія 4.0” - переворот на ринку праці

Для тих, хто ще не вникав у тему “Індустрії 4.0” - ось короткий зміст захоплюючого футуристичного “роману”. Розвиток роботизації та штучного інтелекту спричинить зменшення робочих місць у 15 провідних країнах на 5,1 млн до 2020 року - таким є прогноз ВЕФ. Нові технології дозволять автоматизувати більшість рутинних задач, котрі потребують обмежених вмінь.

Доцільно нагадати, що в 2011 році група бізнесменів, політиків та вчених виступили з ініціативною підсилення інтеграції “кіберфізичних систем”, або CPS, в індустріальні процеси на заводах та підприємствах, розглядаючи цей процес як інструмент підвищення конкурентоспроможності обробної промисловості Німеччини.

На сьогодні вже активно створюються машинні мережі, котрі будуть не лише виробляти товари з меншою кількістю похибок, але й зможуть автономно та ефективно виготовляти шаблони у відповідності з програмними завданнями.

Особливі мітки на деталях дозволять складальному роботу виконувати поставлені завдання, не потребуючи людської допомоги. Комп’ютери контролюють запаси сировини, оптимізують процедуру відвантаження товару, самостійно вибудовують логічні зв’язки.

Так народжується “абсолютно нових підхід до виробництва”, який поступово захоплює весь цивілізований світ, хочемо ми цього чи ні. США послідували прикладу Німеччини і у 2014 році створили некомерційний косорціум Industrial Internet, яким керують такі лідери галузі, як General Electric, AT&T, IBM та Intel. Отже усе досить серйозно. Ухилитись від процесу, що набирає високотехнологічні оберти не вдасться, а хто не встигне долучитись - запізниться. Умовірно назавжди!

За даними дослідження, дві третини (4,8 млн.) робочих місць, які зникнуть - це офісний та адміністративний персонал, їхні функції зможуть перейняти розумні машини. Наступним буде виробничий персонал (1,6 млн. робочих місць), зайняті будівництвом та видобувною діяльністю (0,5 млн.). З іншої ж сторони, зростає попит на спеціалістів високої кваліфікації. Згідно звіту, по чисельності створюваних робочих місць лідируватимуть банківська та страхова справа, управління, ІТ та аналіз великих баз даних.

Як написано у звіті, “руйнуючі зміни в існуючій бізнес-моделі матимуть величезний вплив на картину зайнятості найближчих років… У багатьох галузях та країнах більшість нині затребуваних професій та спеціальностей відійдуть у небуття”.

Всесвітній економічний форум прогнозує, що 65% дітей, що вступають в початкову школу сьогодні, через 10-11 років виконуватимуть нові типи задач та володітимуть абсолютно новими навичками, котрих на даний момент ще не існує. За такого швидкого розвитку уміння передбачити та підготуватись до професійних потреб майбутнього, до навичок та змісту роботи в епоху “Індустрії 4.0” набирає “все більш важливе значення для підприємств, правлінь держав та окремих людей з ціллю повного охоплення можливостей, які нам пропонують нові тенденції”. Також варто зазначити, що сьогодні необхідно потурбуватись про те, як зменшити небажані наслідки Четвертої промислової революції.

Хтось втрачає, а хтось знаходить…

Кому нові революційні зміни не підуть на користь? Як сказано у звіті, згодом відпаде потреба у “білих комірцях”, яких сьогодні іронічно називають “офісним планктоном”.

Суттєвих втрат слід очікувати сфері охорони здоров’я (за рахунок розвитку телемедицини), енергетики та фінансових послуг. Про гендерну рівність говорити не доводиться: на кожні 5 втрачених робочих місць для жінок з’явиться лише 1 нове, в той час як для чоловіків прогнозують співвідношення 3 до 1 робочих місць. Справа в тім, що жінки частіше працюють в торгівлі, офісній та адміністративній сфері, а нові робочі місця будуть пов’язані із інженерними, архітектурними та ІТ спеціальностями, де зазвичай переважають представники сильної статі.

Проте і функції “синіх комірців” - інженерів, суттєво зміняться. Так, прогнозується загальний приріст в 2 млн. робочих місць в комп’ютерно-математичних сферах діяльності, архітектурі та інжинірингу. Промислове виробництво, цитуємо, “має відносно хороший потенціал для upskilling, перерозподілу та підвищення продуктивності праці з допомогою технологій, а не повного заміщення”.

Слово англомовного походження “upskilling” тут доречно перекласти з допомогою давньої слов’янської приказки “не числом а умінням”.

Два типи діяльності найбільш часто згадуються у звіті Future of Jobs практично у всіх галузях промисловості та регіонах. Першою в топ-списку є аналітика даних, або Big Data, котра вивчає великі масиви даних в науці та бізнесі, різноманітну інформацію, наприклад результати досліджень, ринкові тенденції, вподобання клієнтів і т.д.

Інші назви: спеціаліст з дослідження даних, Data Scientist, BI, Business intelligence спеціаліст, Big Data-спеціаліст.

Термін Big Data (“великі дані”) - молодий, з’явився всього лиш 6 років тому, однак, явище, яке описує цей термін є значно старшим. Великими даними називають величезні масиви інформації зі складною, неоднорідною та/або невизначеною структурою. Раніше їхня обробка та аналіз були надто складними - для цього були необхідні суттєві обчислювальні потужності, тривалий час та фінансові затрати. Та усе змінилось, коли з’явилась технологія обробки багатогігабайтних масивів інформації в швидкій оперативній пам’яті.

В інжинірингу, наприклад, знадобляться спеціалісти в робототехніці та машинному навчанні, техніки з усунення технологічних збоїв.

І ще: оволодівати новими навичками та навчатись доведеться усім та впродовж усього життя, аби своєчасно зосередитись на нових задачах і пристосуватись до швидкоплинних навичок та професій.

Що не може не тішити, так це те, що стати додатком до робота чи обчислювальної машини людству не доведеться. Як зазначають у звіті, “загалом, соціальні навички - такі, як уміння переконувати, емоційний інтелект та вміння навчати інших - будуть користуватись більшим попитом в різноманітних галузях промисловості, аніж вузькі технічні навички, такі як програмування чи експлуатація та контроль обладнання.

Власне, технічні навички необхідно буде доповнювати сильною соціальною складавою та навичками співпраці”.

Зміни торкнуться різних країн, не тільки розвинутих, але й географічних регіонів. В числі країн, дані трансформації яких зачеплять більше ніж інших, експерти називають США, Австралію, провідні економіки Європи (Великобританію, Німеччину, Італію, Францію), Японію, Китай та Індію.

Хай мене навчать!

Четверта промислова революція означає і революцію в освіті. Схоже, Міністерства освіти та науки по всьому світу поки що цього не підозрюють та продовжують навчати учнів та студентів застарілими методами. А от у звіті Future of Jobs відзначають, що перспективних підходів сьогодні недостатньо практично у всіх галузях. Наприклад, компанії не готові зосереджуватись на більш ефективному використанні накопиченого досвіду працівників старшої вікової категорії, і побудову системи “нестаріючої робочої сили” сьогодні наврядчи можна знайти в числі пропонованих стратегій в області кадрових ресурсів.